Mikalojus Konstantinas Čiurlionis
Сьогодні наша остання неділя з Європіаною 280, багатомовною онлайн-колекцією мільйонів оцифрованих об'єктів з європейських музеїв :( У цей Великдень ми представляємо твір литовського художника, у чию працю ми закохалися з першого погляду, коли відкрили його роботи на виставці у Кракові минулого року. Гарного дня!
Мікалоюс Константінас Чюрльоніс (1875-1911), композитор, художник, письменник і фотограф, був (і досі є) новаторською постаттю не тільки у литовському мистецтві, але і в мистецтві усієї Європи. Чюрльоніс жив і працював на рубежі 20-ого століття, коли так багато нових рухів форувалися; у його роботах він виражав ідеї і теми, що захоплювали людей тоді (і донині), шукаючи відповіді на поширені питання про людське існування. На основі народного художнього менталітету, його робота була збагачена інтересом до різних філософських і релігійних теорій, які були популярною темою для роздумів у Європі fin-de-siecle. Чюрльонісові твори охопили прагнення людини, нації і епохи, навіть торуючи шлях до розквіту абстрактного мистецтва у Європі.
Чюрльоніс намалював сім живописних сонат, радше нумеруючи їх, замість називання (назви прижились пізніше). Цю серію робіт можна асоціювати з теорією синестезії і утіленням оригінального підходу до проблематики злиття музики з образотворчим мистецтвом. Митець застосував до своїх картин принцип музичної композиції, яка асоціюється з структурою музичних форм (таких як соната, фуга або прелюдія). Він об'єднав варіативні мотиви з реальності і запропонував нові просторові рівні й часові площини, як і контрастування символічних зображень в одній композиційній системі (циклі), заснованій на динаміці ритму.
Соната зірок. Алегро є мистецьким баченням відкритого космосу. У цій сонаті глядачу представлено фантастичні багатошарові зображення. Композиційні елементи у картині впорядковані в комплексному ритмі різних варіацій. Зображення третього виміру більше не використовує перспективу простору, замість того вибирає нашарувння варіативної туманності. Чюрльоніс сприймає всесвіт як зачаровуючу поліфонічну симфонію, що вплітається у космічні тумани, зірки і проміння. Хвилі океану космосу — мелодії — завихрюються й переплітаються один з одним, утворюючи багату, орнаментовану і пишну павутину пройману лінією Чумацького шляху. Рух у відкритому космосі не хаотичний, а ритмічний і мелодійний. Порядок і гармонія Всесвіту символізується світлою фігурою ангела, що стоїть на вежі звужуючогося світла.