Raphael Santi
Маргарита Луті (також Маргеріта Луті або Ла Форнаріна, «дочка пекаря») була коханкою і моделлю Рафаеля. Історія їхнього кохання стала архетипом відносин між художником і моделлю в західній традиції, проте про її життя відомо дуже мало. Тут вона носить ім'я художника на стрічці навколо руки і має сором'язливий вираз обличчя, який порівнюють з посмішкою Мони Лізи. У своїй книзі «Життя художників» Вазарі стверджує, що Рафаель «не міг зосередитися на роботі через свою закоханість у коханку»; він навіть натякає, що ця таємнича жінка могла стати причиною передчасної смерті Рафаеля (пов'язаної з надмірними сексуальними навантаженнями), що пояснювало б, чому картина, хоч і виглядає вражаюче, технічно є незавершеною.
Нещодавно нове дослідження італійського історика мистецтва Мауріціо Бернарделлі Куруза припускає, що Рафаель і Луті вже одружилися під час таємної церемонії. Побоюючись скандалу, художник забрав цю таємницю з собою в могилу. Низка весільних алегорій на портреті вказує на таємне одруження. Найбільшою підказкою є брошка, прикріплена до модного шовкового тюрбана Ла Форнаріни, дорога прикраса, яку жінка носила б у день весілля. Перлина, яка також присутня на іншому портреті жінки, «Ла Донна Велата», підкріплює теорію, що ім'я моделі було Маргеріта — латинське слово, що означає «перлина», — а не Марія Біббієна, наречена художника. Є й інші натяки на шлюб: від синьої стрічки на руці жінки з ім'ям Рафаеля — незвичайний спосіб підписати портрет — до кільця на її лівій руці, яке пізніше було прикрите учнями Рафаеля. Портрет також намальований на тлі листя мирта та айви, символів кохання, родючості та вірності.