Johannes Vermeer
Зав'язана штора на передньому плані створює враження, ніби глядач спостерігає за надзвичайно інтимною та особистою сценою. Тут також присутній елемент «тромпе-л'ойль», оскільки голландські картини часто прикривали невеликими шторами для їхнього збереження. Прийом із зображенням штор можна побачити й в інших голландських творах того періоду. Діагоналі на підлозі у клітинку створюють враження глибини та об’ємності.
Те, що жінка отримала любовний лист, стає зрозумілим з того, що вона тримає в руках лютню (а точніше, цитру, інструмент із родини лютні/гітари). Лютня була символом кохання — часто плотського; «luit» (буквально «лютня» голландською) також було сленговим терміном для позначення вагіни. Ця ідея ще більше підкреслюється тапочками в самому низу картини. Знята тапочка була ще одним символом сексу. Щітка для підлоги, здається, символізує домашнє життя, а її розміщення збоку картини може натякати на те, що домашні турботи забуті або відсунуті на другий план.
Блакитний і золотий кольори відіграють важливу роль у композиції картини. Золото, яке присутнє на сукні жінки, верхній частині каміна та багатьох предметах, доповнює блакитний колір на підлозі, сукні покоївки, рамах картин тощо. Класичний вплив також помітний у іонічних колонах каміна. Дві картини на стіні також мають важливе значення. Нижня картина зображує бурхливе море, що є явною метафорою бурхливого кохання. Над нею — пейзаж із мандрівником на піщаній дорозі. Це може натякати на відсутність чоловіка, який написав листа до дами.
Гарної суботи!