Верхівки дахів

Нікола де Сталь народився в 1914 році у родині військового аристократа у Санкт-Петербурзі. Під час революції родина емігрувала до Польщі. Звідти після смерті батьків маленького Нікола відправили жити до російської родини в Брюссель. Десять років по тому він навчався в Брюссельській Королівській академії витончених мистецтв і подорожував Європою та Північною Африкою, де зустрів своє перше кохання, Жаннін Гійю. Між 1939 і 1941 роками де Сталь служив у Французькому іноземному легіоні, після демобілізації спочатку повернувся до Ніцци, а потім до Парижа, де жив з Жаннін у великій бідності. Він мав виставки в 1944 і 1945 роках, але успіх прийшов занадто пізно - Жаннін померла від хвороб через недоїдання у 1946 році. Потім де Сталь зустрів і одружився з Франсуазою Шапутон. У 1947 році його роботи почали привертати увагу, спочатку в Парижі, а потім у Нью-Йорку та Лондоні. Ціни та попит на картини виросли, в той час, як сам де Сталь страждав від безсоння, сумнівів в собі та депресії. На той час у нього було четверо дітей і міжнародна репутація, але восени 1954 року він переїхав з родиною до Антіба в пошуках відпочинку та рефлексії. 16 березня 1955 року, після зустрічі зі зневажливим мистецтвознавцем, він скоїв самогубство, стрибнувши з тераси своєї студії на одинадцятому поверсі.

Робота над полотном “Дахи”, також відомим як “Небо” або “Дьєппське небо", розпочалась в 1951 році та завершилась в січні 1952 року. Це був ключовий етап в переході Сталя до нового стилю роботи. Над кам'янистим пляжем, або “дахами”, з щільністю та текстурою блоків його ранніх композицій, відкривається горизонт, перетворюючись на високе, глибоке небо у відтінках сірого та синього. З березня 1952 року, відчуваючи потребу підлаштувати своє бачення до реалій оточуючого світу, Сталь намалював численні етюди олією з натури. Спочатку він зосередився на паризькому регіоні, в Жантійї, долині Шеврез, Мант-ла-Жолі та Фонтене-Мовуазен, де жив колекціонер Жан Боре. Останній підтримував та заохочував Сталя “наслідувати приклад живописних форм природи”. Ці роботи, що коливаються між абстракцією та репрезентацією, відображають шлях художника, який невдовзі привів його до Нормандії та півдня Франції в пошуках нового світла.