Michelangelo
П'єта — це екземпляр ренессансної скульптури Мікеланджело Буонарроті, що зберігається у Базиліці Святого Петра, Ватикан. Він перший у ряді робіт автора, об'єднаних однією темою. Статуя була створена для французького кардинала Жана де Більєра, який був дипломатичним представником у Римі. Скульптура з каррарського мармуру була зроблена для похоронного монумента кардинала, але була перенесена до теперішнього місця, першої каплиці праворуч після входу до базиліки, у 18-ому столітті. Це єдиний твір, що Мікеланджело підписав.
Ця відома мистецька робота зображує тіло Ісуса на колінах його матері Марії після Розп'яття. Тема походить з Півночі, популярна на той час у Франції, але ще не в Італії. Інтерпретація Мікеланджело П'єти є безпрецедентною в італійській скульптурі. Це важлива робота своїм гармонійним поєднанням ренессансних ідеалів класичної краси з натуралізмом.
Мадонна зображена винятково юною, як для матері 33-річного сина, що не є незвичним для її представлення у період Страстей Христових. Варіації пояснень цьому були запропоновані. Одне з них це те, що її юність символізує неспотворну чистоту, як сам Мікеланджело зазначав до свого біографа та скульптора Асканіо Кондіві: "Чи ти не знаєш, що незаймані жінки залишаються свіжими набагато довше тих, що порочні? Наскільки ж більше у цій історії Діви, яка ніколи не відала найменшого гріховного бажання, що могло б змінити її тіло?"
Інше пояснення припускає, що ставлення Мікеланджело до питання було продиктоване його пристрастю до Божественної Комедії Данте; настільки добре він був знайомий з твором, що коли він відправився до Болоньї, він заплатив за гостинність декламуванням віршів звідти. У пісні 33 Раю святий Бернард, молячись до Діви Марії, каже: "Vergine madre, figlia del tuo figlio" (Непорочна мати, дочко свого сина). Так сказано, оскільки Христос один з трьох фігур Трійці, отже Марія його донька, але вона також та, хто породила його.