Joos van Craesbeeck
Після поділу Нідерландів на кальвіністську північ та католицький південь, фламандські художники знову звернулись до старих релігійних мотивів заради відродження католицької традиції. Картина Красбека є яскравим прикладом цього. Відлюдник Антоній усамітнився на віддаленій ділянці узбережжя, але навіть тут спокуса знаходить благочестивих. Яскраве світло освітлює темний простір та моторошні події, що там відбуваються. Антоній сидить перед своїм укриттям, стискаючи Святе Письмо, сподіваючись на спасіння. Морем до нього виносить зграю злих духів, що тиснуть на нього, а найближче опиняється розпусниця. Однак у сцені домінує велетенська голова іншого чоловіка, з якої вилазить незліченна кількість дияволів, ніби погані думки набувають фізичної форми, а сам чоловік з жахом спостерігає за породженням свого розуму. На його чолі — розкритій рані — оселилися диявольські істоти, серед яких і художник, і окуляри і пташине гніздо. Глядачеві залишається лише здогадуватись про їхнє загадкове значення. Красбек хоче застерегти людство, тим самим дотримуючись розповсюдженої середньовічної традиції: як видно по моторошній голові, на нього вплинула "магія" Ієроніма Босха, Пітера Брейгеля та їхніх послідовників.
Красбек був учнем Адріана Брауера та сучасником Давіда Тенірса. Навіть якщо не брати до уваги вкрай незвичний сюжет, картина з колекції Карлсруе однозначно є роботою Красбека, це очевидно суто по його стилю, кольорам та обробці світла. Жахливо!