Вюйар був останнім імпресіоністом 20 століття. Він цікавився взаємодією світла і кольору в інтимному просторі кімнати; його попередники займалися зображенням цієї взаємодії на відкритому повітрі, тобто пленері. У творах Вюйара інтер'єри є скоріше емоційним середовищем, просякнутим затишком і спокоєм, ніж фоном для його персонажів (у цьому випадку персонажами, ймовірно, є племінники Вюйара). Наявність балкона або вікна на задньому плані є одним з найважливіших засобів виразності: розсіяне світло, що проникає ззовні, заповнює інтер'єр, поглинаючи яскраві кольори і перетворюючи форми на декоративне панно; чітко окресленими залишаються лише контури килима, ширми та балконних перил, які утворюють структурну основу композиції.