Хорватія 1992 / Міжнародний день музеїв

Засновник психоаналізу Зигмунд Фройд вважав, що Ерос (грецький бог любові), як інстинкт життя, й Танатос (грецький бог смерті), як інстинкт смерті, не можуть існувати один без одного. Ерос, як рушій творчості та любові, асоціюється з гармонією між людьми, тоді як Танатос, як рушій смерті та руйнування, віддає перевагу негативним почуттям, таким як ненависть чи агресія.

У 1992 році темою Міжнародного дня музеїв була Музеї та навколишнє середовище. Того року Танатос бенкетував. У Хорватії йшла війна, яка позбавила музеї їхнього середовища, будівель, колекцій та відвідувачів. Хорватський дизайнер Борис Любічич, використовуючи фотомонтаж, створив плакат –  дофотошопний метод поєднання зображень двох абсолютно різних музейних експонатів. Одним з них був череп неандертальської людини з Крапіни, а іншим – римський портрет дівчини, знайдений у Салоні, стародавній столиці римської провінції Далмація (сьогодні Солін біля Спліта, Хорватія).

Ідея художника полягала в тому, щоб поєднати дві протилежні концепції, поєднавши дівчину, що символізує життя, та череп, що символізує смерть. Їхній сплав, цей мистецький Франкенштейн, здається абсурдним, але підписаний "Хорватія 1992", він посилає повідомлення – щось жахливе відбувається в країні. Адже це був рік війни, коли фройдівський Танатос витіснив Ерос.

- Maja Kocijan