Rembrandt van Rijn
Аристотель (384-322 до н.е.) замислено поклав руку на погруддя сліпого поета Гомера, автора Іліади та Одіссеї. З важкого золотого ланцюга звисає медальйон із зображенням Олександра Македонського, якого Аристотель навчав. Філософ розмірковує про матеріальну винагороду на противагу духовним цінностям, а гра світла й тіні на його обличчі вказує на рух його розуму. Картина, написана для великого сицилійського колекціонера Антоніо Руффо, також відсилає до порівняння Арістотелем дотику та зору як засобів отримання знань.
Руффо був завзятим колекціонером; на момент смерті він мав 364 картини, серед яких була робота Ван Дейка Свята Розалія, що заступається за постраждалих від чуми в Палермо. Хоча Руффо докладав усіх зусиль, щоб зібрати роботи відомих майстрів, він рідко залишав Мессіну. Цю роботу він замовив через агента Джакомо ді Баттіста, який мав справу з Корнелісом Гійсбрехтом, багатим амстердамським купцем. Невдовзі після доставки, картина була внесена до списку Руффо (1657) як фігура філософа, можливо Арістотеля або Альберта Магнуса, в половину людського зросту.
Руффо також замовив у Рембрандта супутні картини. Це Александр Македонський 1661 року (нині втрачена) та Гомер (Мауріцхейс, Гаага), датована 1663 роком.
Якщо вам подобається творчість Рембрандта, обов'язково побувайте в будинку художника та продивіться статтю "8 причин відвідати будинок Рембрандта в Амстердамі".