Моема

Колись давно жила прекрасна жінка на ім’я Моема, яка належала до корінного населення, племені Тупінамбас — людей, які жили в Бразилії в 16 столітті. Одного разу після корабельної аварії в тих краях з'явився моряк. Родом він був з Європи і його звали Діого. Він швидко завоював довіру племені, а також серце Моеми. Вони закохались один в одного і були по-справжньому щасливі. Історія могла б мати щасливий кінець, але цьому не судилось статись. Через деякий час після знайомства з Моемою Діого зустрічає Парагуасу з сусіднього племені. Він закохується в неї і, ... можна уявити, що відбувається далі: він залишає Моему. Коли з'являється корабель і Діого має можливість повернутися додому, він бере з собою нову кохану Парагуасу. Побачивши корабель, що відходить та повільно зникає на горизонті, Моема намагається доплисти до нього і гукає Діого. Знесилена коханням і морем, прекрасна туземка віддається смерті й тоне. Ця історія заснована на епічній поемі Санти-Ріти Дурао "Карамуру" (1781 рік).

Віктор Мейреллес (1832-1903), який був не тільки художником, але й шанованим викладачем в Академії образотворчих мистецтв, намалював сцену того, що мало статися з Моемою по завершенні історії: її мертве тіло на тому самому пляжі, де вона вперше побачила Діого. Це ідеалізований портрет міфічної природи перших жителів Бразилії.

- Руте Феррейра