Giovanni Boldini
З 8 березня по 3 червня 2018 року Рейксмузей представляє чудову виставку Вищий світ, що охоплює чотири століття гламуру в портретному жанрі великих майстрів історії мистецтва, серед яких Кранах, Веронезе, Веласкес, Рейнольдс, Гейнсборо, Сарджент, Мунк і Мане. Ви можете прочитати більше про цю чудову виставку тут. Якщо ви не зможете відвідати Амстердам, ми підготували для вас дещо особливе – кілька чудових портретів з виставки в DailyArt. Ви можете переглянути інші наші матеріали з High Society в нашому архіві :)
Жодна інша особистість не уособлює скандальну екстравагантность та ексцентричні витівки Прекрасної епохи так, як яскрава маркіза Луїза Казаті. Шість футів на зріст, худа, як граблі, з вибіленою шкірою, густо нафарбованими очима та волоссям, вогненно-червоного або смарагдово-зеленого кольору: її зовнішність була незабутньою. Вона протегувала модним дизайнерам, таким як Маріано Фортуні (1871-1949) і Поль Пуаре (1879-1944), носила найдивовижніші вигадки: сукню, зроблену з лампочок з прикріпленим генератором, одяг з білого павиного пір'я, вищипаного з птахів у її приватному звіринці. Вона носила живих змій як прикраси й дефілювала Венецією, де жила в Палаццо Веньєра деї Леоні (де зараз знаходиться колекція Пеггі Гуггенхайм), з парою гепардів на прив’язі. На багатьох легендарних вечірках, які вона влаштовувала у Венеції, а згодом на острові Капрі та в Палаці дю Рів під Парижем (колишній резиденції Роберта де Монтеск'ю-Фезенсака), шампанське лилося рікою, кокаїну та опіуму також не бракувало.
Гостями були представники вищого світу та авангарду: від кайзера Вільгельма II (1859-1941) до засновника Російських сезонів Сергія Павловича Дягілєва (1872-1929), від художника-футуриста Альберто Мартіні (1876-1954) до письменника Мішеля Жоржа-Мішеля (1883-1985), який на її основі створив деяких своїх персонажів. Не дивно, що з огляду на її життєву амбіцію стати "живим витвором мистецтва", вона позувала для близько двохсот портретів, зокрема бронзового бюста Якоба Епштайна (1880-1959) та фотографій Мана Рея (1890-1976). У 1932 році Казаті вичерпала статки своєї родини та накопичила борг, який обчислювався десятками мільйонів. Її майно продали з аукціону, а решту життя вона провела попиваючи джин і влаштовуючи спіритичні сеанси в однокімнатній квартирі біля лондонського Harrods.
Вона рилася в смітниках у пошуках клаптиків тканини, щоб використати їх як модні аксесуари, наносила чорний лак для взуття навколо очей замість туші. Життя маркізи стало темою п'єси 1965 року Графиня з Вів'єн Лі в головній ролі та фільму 1976 року Питання часу з Інгрід Бергман у головній ролі. За останні кілька десятиліть на її образі створювали свої колекції, зокрема, модельєри Джон Гальяно, Александр Макквін та Карл Лагерфельд.
До завтра :)