Данте та Вергілій у пеклі, також відома як Човен Данте

Ежен Делакруа був одним з гігантів французького живопису, але його остання повноцінна ретроспективна виставка в Парижі датується 1963 роком, роком сторіччя з дня його смерті. У співпраці з Музеєм мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку Лувр проводить історичну виставку, на якій представлено близько 180 робіт – переважно живописних полотен – як данину пам'яті всьому творчому шляху художника. Виставка закінчується 23 липня 2018 – це одна з найважливіших виставок цього року!

"Жодне полотно не розкриває краще майбутнє великого художника". Саме цими словами Тьєр описав у 1822 році першу роботу, подану Делакруа, якому тоді ще не виповнилося й двадцяти, до Салону. Новим сюжетом, натхненним Пеклом Данте, похмурою концепцією та глибоко драматичною композицією, а також посиланнями на Мікеланджело та Рубенса, художник підштовхнув живопис до нового напрямку, який невдовзі визначили як романтизм.

Час класичних художників, які наслідували грецьке та римське мистецтво, минув: їм більше не було місця в сучасних смаках. Основна ідея Човна Данте полягає в тому, що великі генії з інших країн написали твори, пронизані способом бачення та відчуття, зовсім відмінним від французького. Їхнє читання стимулює розум через нову тематику, а уяву – через нову сміливість. Настільки нову, що живопис Делакруа не залишився без критики: "справжній мазок", – так описав його Делеклюз, учень Давида. Делакруа спирався на візіонерське письмо італійського поета, щоб створити картину, сповнену певної сили та романтизму.

Хоча робота натхненна міфологічною традицією, її героєм є італійський поет Данте Аліг'єрі (1265-1321). У Божественній комедії (1306-21) Данте розповідає про свій поетичний візит до пекла під керівництвом Вергілія. Божественна комедія складається з трьох частин: Пекло, Чистилище та Рай. Подорож Данте починається в Пеклі в компанії римського поета, він проходить дев'ять послідовних кіл на шляху до зустрічі з Беатріче, яка проведе його через Рай. У цій сцені Данте та Вергілій, керовані Флегієм, перетинають озеро, що оточує пекельне місто Діс; душі проклятих борсаються у воді, намагаючись врятуватися від своєї долі, тримаючись за човен.