Unknown Artist
Шива є невід'ємною частиною індуїстського пантеону і третім богом (руйнівником) тріумвірату (нарівні з творцем Брахмою та захисником Вішну). В цій широко розповсюдженій скульптурі його зображено в образі Натараджи, бога-покровителя (точніше, короля) танцю. Шива Натараджа блискуче ілюструє космічний танець Ананда Тандава або Танець Блаженства. Він символізує нескінченний, вічний цикл створення, руйнування та відродження. Це наріжний камінь індуїстської системи вірувань, а також величезне джерело мистецького натхнення.
Правою ногою Натараджа стоїть на бессмертному демоні Апасмара, який втілює невігластво. Неустанне існування Апасмари життєво важливе для збереження балансу між знанням і невіглаством — адже без невігластва знання не мали б жодної цінності. Таким чином, вважається, що Шива вічно залишається у своїй формі Натараджа, пригнічуючи Апасмару.
Він зображений у палаючому німбі, відомому як прабха-мандала, що символізує циклічність часу. Його дреди розпливаються в шаленому танці. У верхній правій руці він тримає дамару, двосторонній барабан, який створює первісні вібрації, започатковуючи цикл творіння. У верхній лівій руці він тримає агні або вогонь, що символізує силу його руйнування. Жести рукою внизу праворуч і ліворуч символізують захист і порятунок.
У той час як деякі старіші версії Шиви Натараджі з’явилися ще в 5 столітті, ця культова інтерпретація вперше з’явилася в династії Чола в Південній Індії приблизно в 10 і 11 століттях. Попри те, що подібні скульптури вже не виготовляються виключно ручним різьбленням, їх продовжують виробляти для використання в індуїстських будинках, храмах і ритуалах з дуже незначними відмінностями від скульптур періоду Чола.
- Майя Тола
P.S. Прочитайте історію Амріти Шер-Гіл – індійської Фріди Кало!