Шофер

Шофер кілька разів з’являється в роботах Анджея Врублевського (1927–1957) - одного з найвидатніших художників 20 століття. Художник разом із режисером Анджеєм Вайдою (1926–2016) та скульптором Аліною Шапочніков (1926–1973) є одним із героїв виставки «Перспектива підліткового віку», яку можна оглянути в Сілезькому музеї в Катовіце до кінця вересня 2018. Трьох митців об’єднує не лише схожа дата народження та рання втрата батька, а й те, що період їхнього підліткового віку припав на другу світову війну, яка залишила слід у їхньому житті та творчості.

Блакитний силует водія представлений на великому полотні (132 × 200,5 см або 52 × 79 дюймів), зображеному в дзеркальному відображенні зі спини. У вузькій рамці, обмеженій вікном автомобіля, він бачить барвисту абстракцію, композиційно вписану в лінійну перспективу дороги, і контрастує з сірим пейзажем, який видно через решту вікна. Сині силуети слугували художнику для зображення мертвих людей, що підсилює ефект подорожі в майбутнє.

Хто такий водій і куди він їде? Чи це, як вважає Анда Роттенберг (куратор виставки), художник, який настільки зосереджений на мистецтві, що не бачить справжнього призначення транспортного засобу? А може, та абстракція, яку він бачить перед собою, — це не кращий світ, а «бачення того самого небуття, оманливий міраж, позначений оптимістичними намірами?» Чи це кінцевий пункт призначення загиблого шофера?