Аполлон і Дафна

Цього дня 1598 року народився Джан Лоренцо Берніні, італійський скульптор і архітектор, один із творців стилю бароко в скульптурі.

Берніні вирізав у мармурі могутніх богів і святих мучеників, як це робили до нього багато великих скульпторів, що працювали в класичному стилі. Але він наділив своїх всесильних підданих особливо людським аспектом, врізавши в їхні форми та вирази пристрасні емоції та плотські потяги — і фактично революціонізувавши тривимірне мистецтво та зображення тіла.

Аполлон і Дафна (1622–25), який вважається першим шедевром Берніні, зображує кульмінацію міфологічної римської історії, описаної в Метаморфозах Овідія. На ньому показано, як Аполлон закохано переслідує Дафну, яка відбиває його спроби. Коли вона просить свого батька (річкового бога Пенея) про допомогу, він вирішив ситуацію, магічно перетворивши її на дерево. У виконанні Берніні наполегливість і пристрасть гонитви Аполлона (спричинена стрілою Купідона) передається через напнуту вітром тканину, яка лише прикриває його стегна, і його напружений торс, коли він жадібно тягнеться до Дафни. Зі свого боку, невинність Дафни застигла в її майже оголеному тілі; її страх у напруженій, витягнутій руці та відкритому роті; і її трансформація в волоссі, що перетворюється на гілки, а пальці ніг на коріння.

Серед окремих представників католицької церкви ця скульптура викликала скандал, але для інших (зокрема для кардинала Сципіона Боргезе, який замовив цю роботу) вона була найбільш майстерним, реалістичним зображенням тіла, яке вони бачили.

P.S. Перегляньте наш список із 5 тілистих скульптур, які ось-ось оживуть!