Judith Leyster
Як ви можливо знаєте, березень офіційно визнано місяцем Історії Жінок. Це тема дуже близька нашим серцям — з цієї нагоди ми збираємося представити багато художниць, часто забутих історією мистецтва. Ця робота представлена в рамках святкування місяця Історії Жінок разом з Europeana, європейською платформою культурної спадщини. Щоб дізнатися більше про видатних європейських жінок у мистецтві, науці та суспільстві, відвідайте онлайн-виставку Pioneers. Картина, яку ми представляємо сьогодні, належить до колекції Національного Музею в Стокгольмі.
Джудіт Лейстер (1609–1660), голландська художниця золотого віку, народилася в Гарлемі. Її батько володів пивоварнею під назвою Ley-ster (lode або guidestar), від якої сім'я отримала своє прізвище. Джудіт почала малювати в ранньому віці, але про її становлення художницею відомо дуже мало. За словами поета Самуеля Ампцінга, вона працювала з Франсом Пітерсом де Греббером. Хоч і не підтверджено чи працювала вона з Франсом Галсом, чітко помітний його вплив на її роботу. У 1633 році вона стала першою жінкою-художницею, прийнятою до Гільдії Святого Луки в Гарлемі.
Вона спеціалізувалася на портретних жанрових сценах, як правило, від однієї до трьох фігур, які, як правило, випромінюють гарний настрій і зображені на простому фоні. Дуже часто на них були зображені діти; на інших чоловіки з алкоголем. Лейстер особливо проявила новаторство в домашніх жанрових сценах.
Ця картина є однією з найкращих і найважливіших робіт Лейстер. Ймовірно, вона написана на початку 1630-х років. Новаторська композиція, сюжет — поєднання жанрової картини, натюрморту та портрета. У зв'язку з придбанням у 1871 році картина була приписана Франсу Хальсу Яном де Бре (незважаючи на монограму). І лише в 1893 році картину було ідентифіковано Хофстеде де Гроотом як твір Джудіт Лейстер.
P.S. Тут ви можете прочитати про ще одну чудову художницю бароко, Артемізію Джентілескі.