Вакханалія: Сновидіння Сілена

Сновидіння Сілена – одна з найбільш надзвичайних робіт Пітера Пауля Рубенса, яку він написав невдовзі після повернення з Італії між 1610 і 1612 роками.

Найбільше вражає незбалансованість композиції, яка поділяється на групу фігур, зосереджену на п’яному Сілені (з ногами козла, оскільки він є одним із розпусних сатирів, які блукають лісами давньогрецької міфології) з Вакхом і Менадами та переповнений натюрморт із дорогоцінними золотими тарілками та чашами та незліченними посудинами для пиття. Для Рубенса, художника фігур та історичних сцен, це вкрай незвичайне живописне поєднання.

Звідки береться вино і як воно потрапляє в горло тих, хто п’є, показує сам Вакх. Маска, яку дівчина насунула на чоло, є живописним символом подвійної природи людини: розумної істоти, яка водночас підпорядкована плотським бажанням. Обидві сторони цієї людської природи можуть бути стимульовані насолодою від вина, але вирішальною є кількість!

Зображення посудин виходить далеко за межі натюрмортної композиції: створюється враження казкової скарбниці. Це картина розкоші та екстравагантності.

У цій картині Рубенс не розповідає історію з давньогрецької міфології. Натомість він задумав образ сновидіння, в якому сп'янілий Сілен стає еротично збудженим – на це натякає закохана пара на задньому плані – і водночас бачить, як він тоне під масою цих розкішних посудин, як у кошмарі. Таким чином, Рубенс використав елементи античної вакханалії для створення власного міфу про чуттєве.

Ми представляємо сьогоднішню картину завдяки Академії образотворчих мистецтв у Відні; не забудьте переглянути інші картини з їхньої колекції в нашому архіві. Гарних вихідних! :)

P.S. Якщо вас цікавить давньогрецька міфологія, прочитайте про міфологію та архітектуру Парфенона тут.