Ethel Spowers
Серед художниць, які відігравали важливу роль в австралійському модернізмі, були три талановиті жінки, що приїхали в Лондон, щоб навчатися мистецтву гравюри у Клода Флайта у відомій школі сучасного мистецтва Гросвенор. Ними були Дорріт Блек, Етель Спауерс та Евелін Сайм.
Спауерс (1890-1947), що народилася в Мельбурні, створювала кольорові гравюри на дереві, а пізніше, до початку навчання у Флайта у 1928 та 1931 роках, зацікавилась японським ксилографічним друком. Визнання творчості вона здобула за життя - її ліногравюри придбали такі установи, як Британський музей, музей Вікторії та Альберта та Національна галерея Вікторії.
Сцена, зображена у Мокрому дні характерна для школи Гросвенор. Безликий лондонський натовп, що ховається під парасольками - цей сюжет навіяний характерними ритмічними малюнками, яким навчав Флайт своїх учнів. І все ж Спауерс виділилася тим, що підкреслила природній рух, на противагу механізованій швидкості та динаміці, яким віддавав перевагу Флайт. Тематика, яку обрала Спауерс, постійно підтверджується, демонструючи спорідненість із радістю, яку миткиня відчувала, спостерігаючи за повсякденною фізичною діяльністю, наприклад, за грою дітей. Таким чином її твори стали бажаною противагою темам відсторонення та паніки, які можна зустріти на багатьох інших зображеннях міського життя в міжвоєнні роки.
У Мокрому дні безпомилково простежується вплив японського мистецтва. Сміливі смуги дощу, море парасольок, насичені відтінки червоного та зеленого - все це нагадує укійо-е (картини плинного світу), що мали на меті зображення щоденного життя в Японії періоду Едо, так само, як і демократичне мистецтво школи Гросвенор.
Побачити цю роботу можна в Даліджській картинній галереї в Лондоні до 8 вересня 2019 року в рамках першої великої виставки школи Гросвенор під назвою Cutting Edge: Modernist British Printmaking.
P.S.: а ось ще одна чудова картина з дощем та парасолькою!