Розчарування

Едуард Жан Конрад Хамман (1819-1888) — бельгійський художник і гравер, що народився в Остенде. Здебільшого він був відомий як художник, що писав історичні події, жанрові сцени, портрети відомих учених і знаті. Він навчався в Королівській академії образотворчих мистецтв в Антверпені, перш ніж переїхати до Парижа, щоб згодом там завершити навчання в Академії витончених мистецтв, де він познайомився з Томасом Кутюром. Вперше виставлявся на Гентському салоні 1838 року, але саме його участь у Брюссельському салоні 1842 року вперше привернула увагу бельгійської публіки. Потім він вирушив до Італії для свого гранд туру, щоб відкрити для себе великих італійських майстрів, якими він захоплювався.

Його стиль живопису був під сильним впливом стилю Луї Галле. Він створив портрети багатьох відомих мистецьких та історичних персонажів, таких як Шарль Квінт, Данте, Моцарт, Везалій і Монтень.

У 1851 році він написав Розчарування — інтимну сцену, сповнену ностальгії та меланхолії, де в богемному стилі зображена молода жінка, що плаче на стрімчаку. Вона ніби когось чекає; може, вона сподівається побачити в морі щоглу корабля, що сповіщає про повернення її коханого? На передньому плані бачимо плющ і чортополох; крім того, що вони є частиною цього спустошеного ландшафту, також можуть мати символічне значення, оскільки плющ символізує вірність, а чортополох – біль. Замок у руїнах і насичений помаранчевий колір заходу підкреслюють романтизм сцени.

Червона сукня та постава панянки, що сидить на скелях і дивиться на море, дивовижно схожі на картину Арі Шеффера під назвою Медора, що натхненна поемою Байрона. Там зображена юна Медора, яка відчайдушно чекає повернення Конрада біля океану. Можливо, ця надзвичайно наративна картина була джерелом натхнення Хаммана.

- Тоні Гупіл

P.S. Гранд тур був чудовою концепцією, яку ми всі хотіли б втілити! Ось епізод із Ґете з одним із його знаменитих портретів Тішбейна й історією їхньої дружби.