Frédéric Bazille
У 1862 році Базиль прибув до Парижу, щоб вивчати і медицину (за наполяганням батьків), і мистецтво (його бажання). Він долучився до академічної викладацької студії, якою керував Чарльз Глейр, де він познайомився з Моне, Ренуаром і Сіслеєм. Приваблені модерністськими тендеціями авангардного мистецтва, четверо покинули студію на користь безпосереднього спостерігання природи, пізніше вони поступово винайшли імпресіонізм. Кар'єра Базиля обірвалася, коли він був убитий у 1870 році під час франко-прусської війни. Ніхто не знає наскільки б відрізнялася історія мистецтва, якби він вижив.
Раніше влітку 1870 року, перед початком війни, Базиль написав дві однакові роботи, які зображували чорношкіру жінку з пишним різноманіттям квітів. Уникаючи анекдотичної специфіки, жінка на картині в Національній галереї позує як продавець, що вилучає в'язку півоній з її корзини, наповненого сезонним цвіттіням. Пропоновані півонії - квіти вирощені Моне і предмет серії натюрмортів, яку він написав у 1864-1865 роках, ясно зображені у манері, що нагадує Моне. Збільшуючи його скромну данину лідеру авангарду, композиція Базиля також натякає на одну з найбільш відомих та горезвісних робіт Моне, "Олімпія", на якій чорношкірий слуга підносить квіткову данину оголеній повії.
P.S. Зображення кольорових людей на даний час переглядаються. Це частина ширших тенденцій в історії мистецтва, що має на меті відкрити давно забуті місця. Тут ви можете прочитати, як Рембрандт деколонізує Black in Rembrandt’s time.