Kitagawa Utamaro
У цій домашній сцені, молода жінка сидить перед полакованою коробочкою для рукоділля, складаючи пофарбовану тканину. Декілька відтінків було використано, щоб передати ступені напівпрозорості тонкго шовку. Більш міцне полотно використане для одягу — пояс виготовлено із щільної парчі, а її світло-жовтий халат має простий, гратчастий візерунок.
У звичній пародії на літературу, кіт бобтейл, що грається із тканиною, — це алюзія на Ніосан но Мію, "третю принцесу" із "Повісті про Гендзі". Вперше її побачив, і захопився нею, Кашівагі, один із героїв повісті, коли двоє котів, що переслідували один одного, впадково розсунули завісу, що приховувала її. В інтерпретації Утамаро, немає жодної потреби відсувати тканину вбік. Утамаро впевнився, що ми бачимо шарм швачки через прозорий шовк, оскільки він використовує одну із своїх улюблених технік, щоб показати свої навички гравюриста.
P.S. Якщо ви ще не знаєте Цуґухару Фудзіта, прочитайте про нього тут. Він був абсолютним майстром котів! <3