Цей портрет Долорес Хойос, у доповнення до того, що увічнює пам'ять про цю людину в свідомості її родини та друзів, показує реалізм, який був характерним для живописної мови Ерменехільдо Бустоса. Художник був зацікавлений у відображенні рис кожного обличчя, емоційного та психологічного навантаження зображуваного, на відміну від ідеалізації, що оточувала картини другої половини 19-го століття.
Долорес Хойос зображена як молода жінка, яка ніжно тримає в руках білу квітку – магнолію. Ця квітка, серед інших символів, представляє благородство духу і чистоту. Ці атрибути можуть бути характерними для молодості або символізувати втрату; молода жінка повністю одягнена в чорне, наче вона в жалобі, і хоча це лише інтерпретація, це також можливо.
Аксесуари, які носить молода жінка, прості: пара сережок, намисто, закріплене на шиї овальною застібкою і декілька кілець, які не мають багато деталей. Якщо порівняти з переліком прикрас та аксесуарів, які носили інші суб’єкти протягом кар’єри художника, можна припустити, що він міг зростати у середньому класі. На чорній сукні художнику вдається відзначити складки кількома трохи світлішими мазками; одяг і фон контрастують з білою шкірою дівчини та білосніжною квіткою.
Долорес Хойос здається безстрашною, і хоча вона спрямовує свій погляд прямо перед собою, він здається загубленим. Вона має серйозний вираз обличчя, як і всі люди, зображені Бустосом. Рідко або майже неможливо знайти обрис посмішки на будь-якому з портретів, включаючи дітей. Незважаючи на цю серйозність, художнику вдається схопити у своїх роботах рису, яка розкриває характер, який він зображує.
Однією з турбот Ерменехільдо Бустоса було точне відображення фізіогноміки своїх моделей, саме тому в його роботах можна знайти сильні й жорсткі, але також тонкі й ніжні вирази облич. На його картинах регулярно зустрічаються іконографічні елементи, такі як квітка магнолії, зображена на цій картині. Починаючи з 1850 року в його творчості з'являється ряд незмінних елементів, як технічних, так і формальних. Протягом 22 років він використовував в якості опори або сталевий лист, або тканину і майже щоразу зображував фігури в три чверті профілю на прямокутному форматі. Так само і з цією роботою, що була написана художником в 1864 році.
– Маестро Карлос Узканга Гаона.
Ми представляємо сьогоднішню картину завдяки Museo Blaisten. : )
P.S. Ось 10 найвідоміших автопортретів художниць. <3
Долорес Хойос зображена як молода жінка, яка ніжно тримає в руках білу квітку – магнолію. Ця квітка, серед інших символів, представляє благородство духу і чистоту. Ці атрибути можуть бути характерними для молодості або символізувати втрату; молода жінка повністю одягнена в чорне, наче вона в жалобі, і хоча це лише інтерпретація, це також можливо.
Аксесуари, які носить молода жінка, прості: пара сережок, намисто, закріплене на шиї овальною застібкою і декілька кілець, які не мають багато деталей. Якщо порівняти з переліком прикрас та аксесуарів, які носили інші суб’єкти протягом кар’єри художника, можна припустити, що він міг зростати у середньому класі. На чорній сукні художнику вдається відзначити складки кількома трохи світлішими мазками; одяг і фон контрастують з білою шкірою дівчини та білосніжною квіткою.
Долорес Хойос здається безстрашною, і хоча вона спрямовує свій погляд прямо перед собою, він здається загубленим. Вона має серйозний вираз обличчя, як і всі люди, зображені Бустосом. Рідко або майже неможливо знайти обрис посмішки на будь-якому з портретів, включаючи дітей. Незважаючи на цю серйозність, художнику вдається схопити у своїх роботах рису, яка розкриває характер, який він зображує.
Однією з турбот Ерменехільдо Бустоса було точне відображення фізіогноміки своїх моделей, саме тому в його роботах можна знайти сильні й жорсткі, але також тонкі й ніжні вирази облич. На його картинах регулярно зустрічаються іконографічні елементи, такі як квітка магнолії, зображена на цій картині. Починаючи з 1850 року в його творчості з'являється ряд незмінних елементів, як технічних, так і формальних. Протягом 22 років він використовував в якості опори або сталевий лист, або тканину і майже щоразу зображував фігури в три чверті профілю на прямокутному форматі. Так само і з цією роботою, що була написана художником в 1864 році.
– Маестро Карлос Узканга Гаона.
Ми представляємо сьогоднішню картину завдяки Museo Blaisten. : )
P.S. Ось 10 найвідоміших автопортретів художниць. <3