Henry Rocher
У березні ми продовжуємо святкувати Місять жіночої історії.
Ви памятаєте Едмонію Льюїс? Більш ніж тиждень тому ми представляли одну з її скульптур. Робота автора багато говорить про нього, але іноді ми втрачаємо почуття того, що великі також були справжніми людьми. І дуже рідко ми презентуємо у Daily Art фотографії ... тому ось будь ласка: фотографія Едмонії.
Її життя не було легким. Вона була жінкою у задушливому суспільстві 19 століття. Було дуже складно займатися художньою кар′єрою для жінки того часу. На додачу, вона хотіла стати скульптором, що було навіть складніше. Більш того, вона була сиротою, батьком якої був чорношкірий, а мати корінною американкою. Не зважаючи на всі складності, вона зробила це, і змінила визначення скульптора 19 століття. Вона мала бути дуже хороброю.
Вона досягла міжнародного визнання. Навчаючись у Оберлінському коледжі, спершу оселилась в Бостоні, де створила портретні бюсти і медальйони видатних політиків, письменників, і аболіціоністів. В 1865 році переїхала до Риму і приєдналась до активної спільноти американських і британських художників за кордоном. Дотримуючись неокласичного стилю, тоді широко популярного, вона черпала натхнення в історіях з Біблії і класичної міфології, разом з африкансько-американської історії. Її скульптура Вічно вільні (1867) зображує африкансько-американську пару, яка вперше почула новини стосовно Прокламації про звільнення рабів. Робота змусила викрикнути одного з критиків "Hіхто, навіть ті хто не народився за 'Бавовняного Короля,' не міг споглядати скульптуру без глибоких емоцій". Не зважаючи на те, що Люїс протягом декілької десятиліть насолоджувалась безпрецендентним успіхом, вона померла у забутті.
P.S. Тут ви знайдите неймовірну історію скульптури і містичного життя Едмонії Льюїс. <3