Gela Seksztajn
Повстання у Варшавському гетто почалося 19 квітня 1943 року в Варшаві, Польща. Це був акт опору євреїв окупованої німцями під час Другої світової війни Польщі проти фінальної спроби нацистської Німеччини транспортувати залишки популяції гетто до таборів смерті Майданек та Треблінка. Повстання почалося, коли гетто не здалось поліцейському, групенфюреру СС Юрґену Штропу, який наказав спалити гетто блок за блоком. Повстання закінчилось 16 травня. 13000 євреїв загинуло, близько половини з яких згоріли живцем або задихнулись. Це був найбільший зі спорадичних єврейських бунтів протягом Другої світової війни. Євреї знали, що повстання було приреченим, а їх рятунок малоймовірний.
Сьогодні ми презентуємо роботу єврейської мисткині, Ґели Секштайн, яка загинула у Варшавському гетто, імовірно під час повстання. Коли почалась війна і було утворене гетто, вона разом з її чоловіком була залучена до культурного життя гетто та в єврейську соціальну самодопомогу. Вона працювала опікункою та викладачкою мистецтва на благодійних кухнях для дітей та вчителькою в громадських школах. Організовувала виставки дитячих робіт та виготовляла костюми і декорації для театральних вистав. Вона намалювала свою доньку, чоловіка, працівників школи і дітей, які приходили до соціальних кухонь. Єдиний її автопортрет був зроблений в той же час.
Зараз її роботи знані не тільки завдяки так званому архіву Рінґельблюма, – колекції документів з Варшавського гетто під час Другої світової війни, що була зібрана і збережена групою, знаною під кодовим іменем Oyneg Shabbos (на сучасному івриті – Oneg Shabbat), очолюваною єврейським істориком, доктором Емануїлом Рінґельблюмом. Група, яка включала істориків, письменників, рабинів і соціальних працівників, присвятила себе хронікуванню життя в гетто під час німецької окупації. Вони працювали як команда, збираючи документи і запрошуючи свідчення та звіти від десятків волонтерів різного віку. Представлені матеріали включали в себе есеї, щоденники, рисунки, афіші та інші матеріали, що описували життя у гетто. Колекціонування почалось в вересні 1940 та закінчилось в січні 1943 року. Архів був закопаний в землю в двох бляшанках для молока і десяти металічних коробках, а відкопаний після війни.
Тут ви можете прочитати статтю про Ґелу, що написана Анною Майхровською. Сьогоднішній витвір мистецтва представлений завдяки Єврейському історичному інституту в Варшаві, чия колекція включає архів Рінґельблюма.
P.S. А тут можна почитати про Ерну Розенштайн, єврейську мисткиню, яка зуміла врятуватися від гетто і пережити війну.