C.P. Lasteyrie ner de Saillant after Jean-Charles Werner
На початку 19-го століття в Паризькому природознавчому музеї зберігались величезні колекції, які були сповна використані як натуралістами, так й ілюстраторами за часів Людовика XVI. Оскільки музей вміщав власні зоологічні сади, то дослідникам пощастило сповна використати їх не вдаючись до виснажливих експедицій. Анатоміст Етьєн Жоффруа Сен-Ілер (1772-1844) та Фредерік Кюв'є (1773-1838) проводили спостереження для їхнього нового атласу ссавців. В результаті вони створили чотиритомний збірник, де помістили свої стислі, переважно двосторінкові описи різних видів тварин. Кожен збірник був прикрашений кольоровою літографією, зробленою на основі малюнків Жана-Чарльза Вернера (1796-1856). Такі зображення тварин мають тенденцію показуват їх в профіль та в нерухомому положенні, відповідно до традицій французької зоологічної ілюстрації, неначе імітація музейних експонатів.
Чарльз Дарвін стверджував, що немає іншого такого барвистого ссавця, як мандрил. Надзвичайно сильний статевий відбір призвів до вираженого диформізму даного виду. Саме тому, в результаті еволюції, самці мандрил набули яскраві синьо-червоні сідниці та морди, а окрім того, густу гриву.
Виставку літографії можна було побачити по 14 серпня 2021 на виставці "Рослини та тварини: Атласи природи в епоху Лінея" в Музеї короля Яна III та Палаці в Вілянові, Варшава.
P.S. Тут ти можеш прочитати більше про арт ботанічної ілюстрації!