Водяні лілії та місток у японському стилі

У 1893 році Моне, завзятий садівник, придбав наділ землі поблизу свого будинку в Живерні, маючи намір побудувати щось, "що б радувало око, а також давало предмет для малювання". Результатом став його садок із водяними ліліями. У 1899-му він почав створювати серію з 18 зображень дерев'яного містка через ставок і завершив 12 із них (включаючи цю картину) того ж літа. Наприкінці життя Моне, деякі з цих зображень стали абсолютно абстрактними. Однак сьогодні ми представляємо роботу, яка є чудовим прикладом імпресіонізму – ми бачимо світло, кольори, воду та зупинений у часі момент. 

Як і інші імпресіоністи, Клод Моне не уник чарів японського мистецтва. У 1854 році, після підписання мирного договору між Японією та США, японський імпорт затопив європейські ринки, познайомивши митців із філософією та художніми техніками східних країн. Цей імпорт досяг і Парижа, де ксилографія в стилі укійо-е привнесла в західне мистецтво новітні концепції пласких площин кольору, асиметричних композицій, нестандартних поз і побутових сцен. Моне не лише був знайомий із роботами Хокусая, але і мав кілька його ксилографій. Його місток у Живерні, безсумнівно, був натхненний та став прекрасною даниною поваги японському мистецтву. 

Ви можете дізнатися більше про те, як японське мистецтво вплинуло на імпресіоністів, у нашому курсі "Мега-імпресіонізм". Ми пропонуємо цілий великий урок на цю тему! :) 

P.S. Чи ви знали, що сьогодні є змога відвідати будинок Моне? Якщо ви маєте такий візит у своїх планах, спочатку прочитайте цю коротку історію будинку в Живерні. :)