Меланхолія в саду життя

Наукові та повчальні алюзії й алегорії часто служили прикриттям для моралізаторських уявлень про життя, людство та розвиток світу. Ентузіазм щодо такого роду репрезентації проілюстровано на картині Матіаса Ґерунґа, яку ми представляємо сьогодні. Зображена тут як лінива, досить розпусна та марнотратна крилата фігура, ця Меланхолія майже в усіх відношеннях протилежна персонажці знаменитого шедевру Дюрера 1514 року. Вона сидить у центрі широкого світового пейзажу, розділеного на маленькі ділянки. Відбуваються турніри, люди різного рангу розважаються, граючи азартні ігри чи відвідуючи бордель, проте також фермери обробляють свої поля, а робітники працюють у шахті. Чотири пори року представлені тут одночасно, війна й мир співіснують, а нові фахверкові будівлі будуються поруч з укріпленнями, які руйнуються.

Усе це й багато іншого відбувається під впливом Сонця, Місяця і Марса, персоніфікованих на верхньому краю картини. Сатурн – планета, яка контролює меланхолійний темперамент і символізує прагнення до знань – з’являється як маленька фігура геометрика на нижньому краю картини. У такий спосіб картина ілюструє тотальність буття, його швидкоплинність і підпорядкованість людини вищим, космічним, метафізичним силам.

Ми представляємо сьогоднішню роботу завдяки Державній картинній галереї в Карлсруе. :)