Hiroshige
Хірошіґе був останнім великим майстром школи укійо-е ("картини мінливого світу"), він прожив усе своє життя в місті Едо (нині Токіо). У 1831 році під впливом Хокусая, чиї Тридцять шість видів гори Фуджі в 1823 році представили масовій аудиторії комерційну пейзажну гравюру, Хірошіґе почав першу серію ліричних, драматичних пейзажних гравюр, які містили зображення відомих місць (мейшьо). Вони викликали сезонні настрої, пов’язані, за літературною та мистецькою традицією, з різними місцями періоду Едо (1600–1868).
Храм Камейдо Тенджін, який ми тут представляємо, є частиною Ста відомих краєвидів Едо. Вони складаються зі 119 пейзажів і жанрових гравюр на дереві Едо середини XIX століття. Це амбіційна одноаркушна серія, яка демонструє мистецьке бачення й майстерність, а також уособлює винахідливість кольорової ксилографії укійо-е та об'єднані таланти дизайнера, гравера, друкаря й видавця.
Храм Камейдо Тенджін був перенесений на східний берег річки Суміда на околиці міста в 1660-х роках, коли Едо було відбудовано після жахливої пожежі. Японські кольорові гравюри на дереві, такі, як ця сцена з детальним крупним планом пурпурових квітів гліцинії, що витончено падають уздовж стовпа з арковим мостом позаду, надихнули Клода Моне на картини його саду латаття в Живерні.
Хочете більше японського мистецтва? Ознайомтеся з нашим Набором 50 Листівок Японського Мистецтва та нашими настільними й настінними календарями DailyArt на 2024 рік (зараз у попередньому продажу зі знижкою -25%) тут!
P.S. А ви знаєте, що робота Хірошіґе надихнула, серед багатьох інших, Вінсента Ван Гога? Прочитайте про його Міст під дощем.