Ernst Ferdinand Oehme
Сьогодні ми продовжуємо наш особливий місяць із колекцією Державних художніх зібрань Дрездена з цим дивовижним пейзажем. Насолоджуйтеся!
Вітрила двох кораблів на Ельбі – один у тіні, інший у світлі – різко виділяються на фоні хмар, що драматично рухаються за вітром. Вони утворюють композиційний ряд, який закінчується вежею церкви в Кадітці. Хоча церква порівняно невелика, вона утворює центр композиції та сяє ще яскравіше завдяки темній хмарі, що схиляється над нею. Ліворуч від неї небо розкривається догори, а праворуч – у далечінь, злегка вкрите пеленою дощу. З лівого боку в картину вривається вітер, який Оме показує через білі бризки на хвилях, що вкривають поверхню води, як філігранна сітка; і художних знаходить їм відповідник у прагненні вловити кожен окремий листочок верб, які рве буря. Оме додає динамізму композиції, протиставляючи загальний рух вправо маневру переднього човна на піввітрі, що змушує його вітрило випинатися вліво.
На картині чітко видно, наскільки художник у другій половині 1830-х років усе більше відходив від своїх моделей і вчителів Каспара Давида Фрідріха та Югана Крістіана Даля. Хоча він усе ще має експансивність Фрідріха та живописний рух, якого шукав Даль, особливо у своїх етюдах хмар, їхній колоризм видає новий вплив Дюссельдорфської школи живопису. Навіть якщо Ернст Фердинанд Оме вже шукав більше оповідних моментів у спектрі дрезденського пейзажного живопису, ніж Фрідріх; і знаходив частково вдалі рішення у своїх легких настроях, зустріч з історичним живописом Дюссельдорфа все ще простежується.
P.S. Сьогодні особливий день і з іншої причини: ми продовжуємо наші акції та з цієї нагоди даруємо вам знижку -25% на всі наші онлайн-курси DailyArt! :)
P.P.S. Каспар Давид Фрідріх був майстром у створенні романтичної (іноді навіть моторошної) атмосфери у своїх картинах. Відкрийте для себе шість його унікальних картин!