Gustav Klimt
Ця історія, хоч і довга, настільки цікава, що про неї треба написати. Портрет Елізабет Ледерер Ґустава Клімта – це дивовижний і захопливий твір, який відображає силу, елегантність і впевненість вищого суспільства Відня початку ХХ століття. Ці якості розкриті і явно, й непомітно, наприклад, у спокійному, самовпевненому виразі моделі й у напівприхованих символах, які її оточують. Він не такий відомий, як інші жіночі портрети Клімта (наприклад, Адель Блох-Бауер), лише тому, що зберігається в приватній колекції.
Портрет не тільки вшановує культурну та комерційну еліту Відня, але й слугує ненавмисною епітафією світу, який незабаром зникне. Картина також підкреслює величезну владу родини Ледерер. Ця родина була другою за багатством у Відні після Ротшильдів. Якщо ви уважно придивитеся до мантії позувальниці, то помітите двох світло-блакитних драконів, що виходять із гребінчастих хвиль. Ці символи вказують на те, що Елізабет одягнена в плащ імператора. Хоча Клімт часто використовував східні мотиви у своїх роботах, це єдиний портрет з імперською іконографією, що підкреслює значення Елізабет та її родини.
У випадку портрета Елізабет історичний контекст, що оточує роботу, пропонує новий погляд на Клімта та його сюжети, контрастуючи з початковим тоном картини. Трагічно-іронічно, що наповнений життям, світлом та оптимізмом твір зображує молоду жінку, життя якої через 15 років зміниться карколомним чином. Після смерті її батька в 1936 році та нацистської анексії Австрії в 1938 році колись чарівне життя Елізабет обернулося трагедією. В 1939 році нацисти пограбували колекцію мистецтв Ледерер, залишивши лише сімейні портрети, які вважалися "надто єврейськими", щоби їх красти. Елізабет, яка прийняла протестантство після одруження з Вольфгангом фон Бахофен-Ехтом у 1921 році, знову стала єврейкою після їхнього розлучення в 1934 році. Вона залишилася зовсім одна у Відні: чоловік розлучився з нею, її єдина дитина померла, а її мати втекла до Будапешта.
Перед загрозою імовірних переслідувань Елізабет поширила історію про те, що Клімт – неєврейський художник, який помер у 1918 році – був її біологічним батьком. Хоча сьогодні це твердження загалом відкинуто, деякі аспекти – репутація Клімта як мецената, його одержима відданість малюванню Елізабет і власне становлення Елізабет як скульпторки – надали цій історії достовірності. Її мати, Серена, навіть підписала афідевіт, що підтверджує батьківство Клімта, щоби врятувати дочку. Стратегія спрацювала: Елізабет отримала документ від нацистського режиму, який визнав її нащадком Клімта, і за допомогою колишнього шурина, який був високопоставленим нацистським чиновником, вона змогла жити неушкодженою у Відні до самої смерті в 1944 році.
P.S. Різдво не за горами, ви вже приготували різдвяні подарунки? Якщо ні, будь ласка, перегляньте наші прекрасні художні вироби у Крамниці DailyArt. Ви знайдете там дещо особливе для шанувальників Клімта. :)
P.P.S. Ґустав Клімт написав багато знакових портретів упродовж своєї кар'єри. Відомий характерним стилем, він також створював дуже традиційні роботи на початку свого творчого шляху. Відкрийте для себе невідомі портрети Клімта, ви би навіть не подумали, що вони його!