Вальдемар Шонхейдер Меллер – данський художник, найбільш відомий своїми яскравими зображеннями сонячного світла.
Свою художню освіту він розпочав у 1884 році в Данській королівській академії красних мистецтв, але згодом перейшов до Вільної художньої школи (Kunstnernes Frie Studieskoler), де навчався під керівництвом видатного художника П.С. Крейєра. У цей період він потоваришував із Вільгельмом Гаммерсгеєм (1864–1916) і зробив низку фотографій, які згодом стали основою для деяких ранніх творів Гаммерсгея. Меллер був одним із перших данських художників, хто експериментував із фотографією як творчим інструментом.
У 1891 році він переїхав до Скагена та приєднався до спільноти Скагенських художників і залишався там до 1893 року. У цьому яскравому мистецькому середовищі він розпочав глибоке дослідження світла та його візуального впливу.
У 1894 році Меллер перебрався до Парижа, приєднавшись до свого брата Тюге, колекціонера мистецтва, а з 1896 року оселився у Фонтенбло. Там він продовжив інтенсивно вивчати сонячне світло, створивши серію з понад 30 робіт, присвячених прямому сяйву сонця – часто зображаючи його сходження або промені, що проходять крізь дерева. Щоби передати досвід сприйняття світла більш автентично, він іноді навмисно дивився на сонце, щоб зафіксувати післяобрази й кольорові ефекти, які залишалися на сітківці. Через це його прозвали «художником сонця».
Його картини були новаторськими й зробили значний внесок у символізм кінця XIX століття – рух, у якому зовнішній світ відображав внутрішні стани свідомості. Це було природним вибором для художника, який боровся з психічними розладами.
P.S. Північні країни подарували світові чимало видатних талантів, серед яких – і видатні художниці. Ось 10 скандинавських мисткинь, яких варто знати!