Скеляста ущелина в Ельбських пісковикових горах

Каспар Давід Фрідріх відомий як один із найвидатніших художників німецького романтизму й один із найзнаковіших майстрів пейзажу в західному мистецтві. Він часто зображав самотню постать зі спини (так звану Rückenfigur) — людину, що стоїть перед величними горами, морем або драматичним небом, запрошуючи глядача увійти в картину й відчути те саме захоплення. Але сьогоднішня робота — інша.

Скелі, що утворюють браму біля Нойратена в Ельбських пісковикових горах на південний схід від Дрездена, здіймаються майже вертикально. Попереду краєвид зривається в ущелину. Дерева тримаються на стрімких схилах: одні вкриті свіжою зеленню, інші вже мертві. Величезне вирване з коренем дерево тягнеться по діагоналі через усю площину картини. Воно створює розділення: з одного боку — прірва, з іншого — шлях угору до кам’яної брами. Усе це сповнене символізму: дерева, ущелина й скелясті вершини уособлюють народження та зникнення всього земного; вони водночас є символами божественного й смерті. Приблизно з 1820 року в Ельбських пісковикових горах уже були прокладені туристичні стежки, а до брами в Нойратені вів пішохідний міст. Але Фрідріх їх не показує.

P.S. Відкрийте для себе творчість Каспара Давіда Фрідріха в 10 картинах! Деякі з них вам напевно знайомі, а кілька можуть ще здивувати.

P.P.S. Любите пейзажі, що зворушують душу? Наш набір 50 листівок «Пейзажі» об’єднує приголомшливі краєвиди з історії мистецтва — ідеальний подарунок для мрійників, мандрівників і романтичних натур.