"Вулиця Корнелія" Джона Слоуна є водночас ностальгічним вшануванням будівлі, де колись була його майстерня, і уважним відображенням стрімких змін Нью-Йорка. Як провідний представник школи Ешкена — групи художників-реалістів, яких наставляв Роберт Генрі, — Слоун був відомий здатністю передавати міську жорсткість, енергію та повсякденне життя сучасного мегаполіса. Він малював вулиці, естакадні потяги й робітничі квартали, часто надаючи роботам соціального й політичного підтексту.
У центрі картини — впізнавана будівля Varitype на вулиці Корнелія, 2, відома як «Ґрінвічський Флетайрон», де з 1912 по 1915 рік Слоун мав свою студію. Зведена у 1907 році в стилі бозар, вона була однією з перших будівель Нью-Йорка зі сталевим каркасом. Ліворуч гуркотить естакадна залізниця Шостої авеню, праворуч Корнелія-стріт зливається з Блікер-стріт у далині. Слоун заливає сцену сяйвом природного й штучного світла — вуличними ліхтарями, вогнями потяга та яскравим заходом сонця.
З Всесвітнім днем архітектури!
P.S. Якщо вам подобаються картини, у яких головним героєм є саме місто, зверніть увагу на наш преміальний друк роботи Ґюстава Кайботта «Паризька вулиця; дощовий день». Так само, як і Нью-Йорк Слоуна, Париж Кайботта поєднує архітектуру, атмосферу й повсякденне життя в одному вічному моменті.
P.P.S. Познайомтеся з 5 відомими художниками американського реалізму! Чи знаєте ви їх усіх?