Свисток

Музика відігравала надзвичайно важливу роль у житті давніх перуанців, і від найраніших культур цього регіону збереглося багато інструментів — свистків, труб, барабанів і флейт. Цей невеликий свисток (іспанською — окарина; український відповідник — зозуля) належить до групи подібних предметів, створених майстрами культури Купісніке на північному узбережжі Перу між 1200 і 500 роками до н. е. Він зображує постать із руками, піднесеними до рота, ніби вона кричить або когось кличе, тоді як на плечах цієї людини сидить дитина.

Вважається, що ці свистки походять із поселення Тембладера в долині Хекетепеке. Усі вони мають спільні характерні риси: різьблені лінії, якими позначено рот, риси обличчя, зіниці та проміжки між пальцями. У цьому зразку круглі очі зроблено за допомогою очерету чи подібного інструмента, а отвір утворює зіницю. У деяких вирізьблених лініях збереглися сліди білого й червоного пігментів, нанесених уже після випалу. За стилем і технікою виготовлення вони дуже близькі до більших керамічних виробів, також пов’язаних із Тембладерою, які зображають музикантів, жінок, що сидять, постаті, які стоять, та пари в обіймах.

Кожен свисток у цій групі має великий отвір ззаду для вдування повітря, а також чотири менші отвори з боків. Закриваючи або відкриваючи їх пальцями, музиканти могли змінювати висоту тону. Традиція використовувати свистки на святах чи під час обрядових подій зберігалася як на північному, так і на південному узбережжі Перу в наступні періоди розвитку культур. Згодом, окрім свистків, гончарі й майстри з металу почали створювати так звані «свистячі посудини» — пляшки й ємності, що видавали звук, коли їх наповнювали рідиною.

Ми натрапили на цей дивовижний свисток випадково… він був розміщений на сторінці «Сторінку не знайдено» на сайті Музею мистецтва Метрополітен! Ідеальний візуальний супровід для сторінки з помилкою.

P.S. Перуанське мистецтво сповнене справжніх скарбів — погляньте, наприклад, на Захопливу кераміку шипібо з перуанської Амазонії!