Олеандри

Час для квітів від Вінсента ван Гога… і цього разу це будуть не соняхи!

Для ван Гога олеандри були радісними, життєствердними квітами, що «невиснажно» цвіли й постійно «пускали сильні нові пагони». На цій картині серпня 1888 року вони переливаються через край майолікового глечика, яким художник часто користувався для своїх арльських натюрмортів. Ван Гог символічно розміщує їх поруч із романом Еміля Золя La joie de vivre («Радість життя») — тим самим твором, який колись протиставив відкритій Біблії в іншому натюрморті 1885 року.

Рожеві відтінки квітів перегукуються з кольором стола, а їхня білизна́ підхоплює тон краю книги. Фіолетова ручка глечика утворює гармонійну тріаду з пелюстками та бузковою тінню. Жовта смуга навколо шийки глечика з’являється знову у вигляді хвилястих мазків у самому букеті. Зелень листя повторюється в холоднішому, світлішому відтінку біля основи глечика та в швидких мазках праворуч на стільниці, а також в орнаменті глечика; і та сама бірюзова нота несподівано знову виникає вже серед самих листків.

P.S. Перегляньте інші квіткові роботи ван Гога в наборі 50 листівок «Квіти». :)

P.P.S. Як бачите, мистецтво Ван Гога — це не лише «Соняхи» та «Зоряна ніч». Відкрийте для себе Вінсента ван Гога в 10 картинах!