Claude Monet
Ця картина відображає, як Моне заново відкрив середземноморський пейзаж під час його перебування на Італійській Рив’єрі у 1884 році. Хоча натхненням слугували краєвиди Бордіґери, які він побачив, велике полотно він завершив пізніше в своїй майстерні в Живерні — на основі меншого олійного етюду, написаного безпосередньо на місці. Спочатку Моне задумував цей твір як декоративне панно для вітальні своєї подруги Берти Морізо. У листі до сестри Едми на початку 1884 року Морізо з радістю згадувала, що Моне пообіцяв їй панно для дому.
Сцена передає захоплення Моне насиченим середземноморським світлом і розкішною рослинністю, які він там зустрів. На картині зображено сад пана Морено, який Моне з ентузіазмом називав «земним раєм». Це було місце, де рослини з усього світу, здавалося, вільно зростали в густому, майже недоглянутому буянні, зокрема численні різновиди пальм. Картина поєднує кілька характерних рис творчості Моне: великий, майже квадратний формат відповідав декоративним амбіціям твору, а студійне опрацювання мотиву, вперше вивченого просто неба, передбачає серійний підхід, який згодом визначатиме багато його проєктів. Водночас екзотичне оточення дало Моне змогу повернутися до одного з його улюблених сюжетів — саду, цього разу переосмисленого крізь призму кольору й атмосфери Середземномор’я.
Я так сумую за італійським сонцем!
P.S. А ви знали, що Бордіґера є місцем дії культового фільму «Назви мене своїм ім’ям»? Відкрийте для себе краса картин Моне в Бордіґері.