Witold Wojtkiewicz
Глибоко особисте й надзвичайно оригінальне мистецтво польського художника Вітольда Войткевича досягло своєї зрілості за кількароків, проведених ним у Кракові на початку ХХ століття. Він прибув туди в 1904 році, щоби вивчати живопис у краківській Академії образотворчих мистецтв, хоча й відвідував заняття нерегулярно. Набагато важливішим для його художнього розвитку були яскраві культурні кола міста. Войткевич став частим гостем літературно-мистецького салону Елізи Паренської, чий дім був місцем зустрічі краківської інтелектуальної та мистецької еліти. Письменники, художники, музиканти, лікарі й філософи зустрічалися там, щоб обговорити найновіші ідеї в мистецтві та літературі. Паренська була відома тим, що підтримувала молоді таланти, купувала їхні роботи й знайомила їх із культурним світом міста.
Войткевич швидко став одним із її улюбленців. Відомий своїм гострим розумом, тонким та іронічним почуттям гумору й глибоко чутливою, інтроспективною особистістю, він знайшов у Паренській уважного покровителя і друга. Проводячи з нею багато часу, Войткевич зрештою написав її портрет як елегантної жінки, що сидить у салоні. Картина вражає своєю вільною манерою фарби — широкими плямами та плавними мазками, з яких поступово вимальовується постать. Виразне обличчя Паренської, обрамлене теплими тонами червоного й коричневого, передає водночас жвавий інтелект і спокійну, гостинну присутність. Її пронизливі темні очі одразу привертають увагу глядача.
P.S. Знайомтеся з іще однією талановитою художницею з Кракова тієї ж епохи — ось Ольга Бознанська у 10 шедеврах!