Дружина Анрі Матісса, Амелі, одягнена в кімоно, тихо сидить біля елінга, майже зникаючи в навколишньому пейзажі. Матісс згладжує те, що бачить: синє море, широку тінь будівлі та звивисті гілки над головою — перетворюючи композицію на пишно візерунчасту поверхню, що демонструє його щораз більший інтерес до декоративної структури й виразного кольору.
Картина була створена під час майже річного перебування Матісса у колеги-художника Поля Сіньяка на півдні Франції — періоду, який став визначальним для художнього розвитку Матісса. Він недовго експериментував із технікою неоімпресіонізму, частково під упливом публікації маніфесту Сіньяка Від Ежена Делакруа до неоімпресіонізму. Замість того, щоби просто наслідувати неоімпресіонізм, Матісс засвоїв його уроки та перетворив їх на більш спонтанний, вільний стиль. Ці експерименти незабаром кульмінують у революційних картинах фовізму.
P.S. Цікавитеся, як такі художники, як Матісс, перетворили спадщину імпресіонізму на щось зовсім нове? У нашому онлайн-курсі Постімпресіонізм: база ви дізнаєтеся, як такі художники, як Сезанн, Ван Гог, Ґоґен, Сіньяк і Матісс, проклали шлях сучасному мистецтву за допомогою сміливих експериментів із кольором, формою та виразністю.
P.P.S. Ось Анрі Матісс у 10 картинах!