Mary Cassatt
Молода жінка сидить сама в театральній ложі; її погляд спрямований убік, ніби щось за межами рами привернуло її увагу. Позаду неї дзеркало розсипає відблиски позолочених балконів і світло люстри по спинці її сукні. Якщо придивитися, можна помітити контраст: її обличчя та прикраси написані з надзвичайною точністю, тоді як натовп навколо розчиняється у вільних, мерехтливих мазках пастелі та гуаші. Саме так виглядає звичайний вечір у Паризькій опері очима Мері Кассат.
Кассат приїхала до Парижа в 1866 році та невдовзі познайомилася з Едґаром Деґа, який запросив її виставлятися разом з імпресіоністами. Вона погодилася без вагань. Звільнившися від вимог журі Паризького салону, Кассат згодом згадувала, що нарешті відчула: тепер вона може по-справжньому жити як мисткиня.
Театр став однією з її улюблених тем. Тоді як Деґа малював виконавців, а Ренуар — пари в ложах, Кассат зосередилася на жінках серед глядачів. Вона зображувала їх так, як би бачила інша жінка: заглибленими у власні думки, на мить розслабленими й природними, а не виставленими на загальний огляд.
P.S. Любите читати історії про мистецтво? Оформіть підписку на Журнал DailyArt і отримуйте їх прямо на свою електронну пошту!