Учора була річниця перемир’я, що поклало край Першій світовій війні у 1918 році — день пам’яті, який відзначають у багатьох куточках світу, і слушний момент, щоби звернути увагу на цю картину.
Оптимістична назва різко контрастує зі зображеним Полом Нешем понівеченим ландшафтом, сформованим битвами Першої світової війни: вирвами від снарядів, насипами землі й оголеними стовбурами дерев. Ця робота — перше значне полотно Неша та його найвідоміший твір; її називають однією з найкращих британських картин XX століття та порівнюють із "Ґернікою" Пікассо. Це одна з перших олійних картин Неша. У її основі — малюнок пером і тушшю 1918 року під назвою Схід сонця, Інвернесс-Копс, на якому зображено залишки невеликого гаю в місцевості Інвернесс-Копс, поблизу бельгійського міста Іпр.
Невдовзі після початку Першої світової війни Неш вступив до лав Полку стрільців-художників. Згодом він перевівся до Гемпширського полку й був відправлений на фронт під Іпр. Неш глибоко любив природу і з жахом спостерігав за тим, як війна її спотворює. У 1917 році він повернувся до Англії, зламавши кілька ребер під час падіння в траншею. Незабаром після цього відбулася битва біля Пашендейла, унаслідок якої 200 000 британських солдатів загинули або були поранені. Неш наполегливо домагався дозволу від Міністерства закордонних справ повернутися на фронт як офіційний військовий художник. У листі до своєї дружини Маргарет він писав: "Я більше не художник... Я — посланець, який принесе звістку від тих, хто воює, до тих, хто прагне, щоби війна тривала вічно..."
P.S. Неш був не єдиним митцем, який побачив Першу світову війну на власні очі. Познайомтеся з п’ятьма художниками, які під час війни були солдатами.