Навесні 1889 року Ван Гог добровільно ліг до лікарні в Сен-Ремі-де-Прованс. Він пережив серію нервових зривів і потребував безпечного місця. Картина «Лікарня в Сен-Ремі» зображує куточок тутешньої території, і вона є доказом того, що навіть зачинений від світу, він не міг припинити пошук сюжетів для малювання. Сьогодні Всесвітній день ментального здоров'я, що робить цю картину вартою того, аби затриматися біля неї трохи довше, ніж зазвичай.
Високі сосни займають більшу частину полотна, їхні гілки згинаються й переплітаються у верхній частині, ніби рамка навколо неба. Ван Гог пише їх своїми звичними неспокійними мазками: зелені, жовті та коричневі відтінки мерехтять на тлі синяви, яка стає майже зеленою в міру наближення до горизонту. Внизу земля суцільно покрита паленою сієною та плямами яскравої трави. Цей самий колір іржі знову з'являється на будівлі лікарні вдалині — блідішому «родичі» жовтого даху його будинку в Арлі, який він написав лише роком раніше.
P.S. Хочете почути Ван Гога з його власних слів? Наша книга «Вінсент ван Гог: 100 листів про мистецтво, біль і мужність жити» збирає в ціле його думки про мистецтво, творчість, життя та труднощі, з якими він зіштовхувався на своєму шляху.
P.P.S. А ось історія чотирьох інших художників, які боролися з проблемами ментального здоров'я.