Ми використовуємо емоджі щодня, то чому б не відзначити їх, навіть в історії мистецтва?
Як не дивно, але сьогодні вдесяте щорічно святкують Всесвітній день емоджі. Історія мистецтва також має своє місце у світі емоджі. Одним із найвідоміших прикладів є «Велика хвиля в Канаґава», тому давайте зосередимося на ній! Ми вже кілька разів презентували цей шедевр у минулому, але ще ніколи не обговорювали, чому він став таким відомим і культовим.
Дослідники й історики мистецтва мають різні теорії. Можна сказати, що це просто красиве і дуже символічне зображення для Японії в цілому. Дійсно, гора Фуджі, зображена на гравюрі, вважається священною. Вона символізує силу, досконалість і культуру Японії.
Але на мою думку, тут є глибший сенс – ця картина розкриває тему боротьби людини з силами природи й рухом життя. Сцена показує три ошіокурі-буне – швидкісні баржі, які використовували для транспортування живої риби з півостровів Ізу та Бо̄со̄ на ринки в затоці Едо. У передній частині кожного човна сидять по два члени екіпажу; в цій сцені присутні 30 людей, але видно лише 22 з них. Розмір хвилі можна приблизно визначити, використовуючи човни як орієнтир: ошіокурі-буне зазвичай мали довжину від 12 до 15 метрів (39-49 футів). З огляду на те, що Хокусай зменшив вертикальний масштаб на 30%, висота хвилі становить від 10 до 12 метрів (33-39 футів). «Велика хвиля в Канаґава» – це зображення важкої боротьби.
Бажаємо гарного понеділка!