Моа

Я знаю, що ми досить часто показуємо роботи Шіле, але не змогла встояти перед цією прекрасною гуашшю. Жінка на малюнку — танцівниця Моа Манду. Вона була іконою віденської культури на рубежі століть і служила моделлю для численних портретів Шіле. Разом зі своїм партнером по життю Ервіном Осеном, актором і мімом, який також був одним із близьких друзів Егона Шіле, вона поділяла захоплення формами тілесного вираження, а також екстремальним спотворенням міміки та жестів. 

Шіле вважав цю екстравагантну пару зачаровуючою. Хоча він був переважно лінійним художником, Шіле надихнувся сміливим почуттям стилю Манду, щоб створити деякі зі своїх найбільш живописних робіт. Коли Осен, який був епатажним, товариським артистом кабаре, позував для Шіле, художнику, мабуть, здавалося, що його інтенсивні, придушені емоції знайшли свою зовнішню форму. Він використовував лексику рухів, яку перейняв від міма, у більшості своїх пізніших робіт, багато з яких були автопортретами. 

Цей образ Манду є одним з найбільш живописних портретів танцівниці, а також одним з найдосконаліших з точки зору композиції та використання кольору. Орнаментальна архітектура одягу моделі в поєднанні з її більш натуралістичним обличчям все ще нагадує великого кумира Шіле, Густава Клімта. Щодо друзів Шіле, Манду та Осена, то їхній богемний спосіб життя був легендарним — одного разу вони настільки шокували місцевих жителів Крумау, що Шіле покинув свою студію в цьому місті в 1911 році, пробувши там лише кілька місяців!