Тулуз-Лотрек був серед кількох художників групи "Набі", яким замовили близько десяти дизайнів вітражів для Tiffany у Нью-Йорку; вітражі у той час відігравали важливу роль у відродженні інтер'єрного декору. У галереї L'Art Nouveau у Парижі вітраж Лотрека виставили над входом, що вів до зони магазину, де продавалися японські предмети. Це не дивно, оскільки в композиції та вигнутих лініях "Тата Хризантеми", підкреслених елементами клуазонізма, відчувається японський вплив. Сам сюжет було запозичено з балету в японському стилі, виконаного в Nouveau Cirque на вулиці Сент-Оноре у 1892 році. Вітраж отримав високу оцінку від Жака-Еміля Бланша в La Revue blanche: "Найдивовижнішим з цих творів, мабуть, є робота пана Лотрека, якому вдалося створити найкрасивіший і найсучасніший декоративний сюжет із циркової сцени та капелюха куртизанки". Але, незважаючи на цю похвалу, інші коментарі щодо дизайну вітражів були більш стриманими. Цей твір зі сміливою композицією та складними техніками є ідеальним прикладом того, яким амбітним був модерн, що лише зароджувався в ті часи. Дивовижно, чи не так?
У Новому цирку, Тато Хризантема
вітраж • 85 x 120 см
-
Henri de Toulouse-Lautrec
приблизно 1894