Дзвінок

Ми представляємо сьогоднішню картину завдяки Національному музею у Вроцлаві. Її написав один із моїх улюблених художників — Вітольд Войткевіч. Його роботи загадкові і дуже часто тривожні. Сподіваюся, вам сподобається!

"Дзвінок" належить до останньої серії робіт Вітольда Войткевіча під назвою "Церемонії", створеної за рік до його передчасної смерті. Серія складалася із семи картин, з яких 5-та і 7-а знаходяться в колекції Національного музею у Вроцлаві. Войткевіч навчався малюванню у Варшаві, деякий час провів у Санкт-Петербурзі та продовжив навчання в Краківській академії під керівництвом Панькевича та Вичулковського. Незважаючи на те, що він почав займатись мистецтвом в період модернізму, воно є унікальним і абсолютно окремим явищем. Його оригінальність оцінили і за кордоном; відомий французький письменник Андре Жід у 1907 році організував індивідуальну виставку творів Войткевіча в одній із галерей Парижа.

"Дзвінок" є ідеальним втіленням стилю художника. Композиція сповнена фантазії та символізму. Гротескність досягається через зображення казкової, дитячої теми в поетиці перебільшення, своєрідності, абсурду. На перший погляд фігури схожі на персонажів дитячої книжки. Але щасливого кінця тут не варто чекати. Атмосфера картини сповнена ліричної меланхолії і дивної печалі, пронизаної жахом і невиразним страхом. Песимістичні бачення художника були перш за все витвором його власної уяви; він також черпав натхнення з європейської модерністської поезії Моріса Метерлінка, Оскара Уайльда та Марселя Швоба.