Sandro Botticelli
Впродовж наступних п’яти тижнів кожну неділю ми будемо показувати вам шедеври з фантастичної колекції музею Штеделя, наприклад, роботи Моне, ван Ейка та абсолютний ХІТ сучасності — дівчину, яку можна впізнати по картині "Весна". Приємного перегляду!
"Я також візьму на себе сміливість стверджувати, що кожен шанувальник мистецтва, орієнтований на ідеал, зануриться в цю картину зі справжнім задоволенням", — сказав Йоганн Давид Пассаван, директор Штеделівського художнього інституту (1840–61), 27 січня 1849 року з нагоди придбання картини.
Це ідеалізований портрет Симонетти Веспуччі в образі німфи. Вона була молодою дворянкою, яка вийшла заміж у шістнадцять років. Її вважали найкрасивішою жінкою Флоренції і вона стала (імовірно платонічною) коханою Джуліано Медічі. Окрім Боттічеллі, нею надихались і інші художники. Вона померла молодою і бездітною у двадцять три роки. Її зачіска з намистинами, стрічками, пір’ям і пасмами накладного волосся була занадто складною та пишною навіть за флорентійськими стандартами. Вбрання дівчини, швидше за все, було костюмом німфи в античному або класично-міфологічному стилі. Задній план також доповнює ідеальний образ Симонетти: він такий же чорний, як маленька прикраса з різьбленого каменю у неї на шиї. Цей елемент надає картині пластичності рельєфу. Таким чином, перед нами передусім сучасний жіночий ідеал, досконалий у красі, чеснотах та концептуальній близькості до античності. Але такі тонкощі, як вії та легкий розворот верхньої частини тіла до глядача, також варті нашої уваги. Ідеальний портрет оживає. Він дихає. Саме ці якості пояснюють, чому цю картину вважають одним з найяскравіших прикладів живопису епохи Ренесансу.