Попри те, що на початку творчого шляху Джон Констебл (1776–1837) не проявив особливого таланту у живописі, під час навчання у Королівській академії в Лондоні він розвинув здібності у пейзажному живописі під впливом класицистів Клода та Пуссена, а також фламандських і голландських художників Рубенса та Рейсдала.
На його ранні роботи також вплинув англійський художник Тернер; однак Констебл з часом розлюбив драматичні, романтично-бурхливі інтерпретації пейзажів Тернера, вважаючи їх надто похмурими. Сцени, які малював Тернер, зокрема Озерний край на півночі Англії, були безлюдними, що Констебл вважав неприроднім і гнітючим. Він знаходив набагато більше розради в зображенні місць, де люди насправді жили, і де їхнє життя створювало домашній затишок. Романтизовані пейзажі, безумовно, користувались більшим попитом у той час, але Констебл натомість прагнув зосередитися на спокої, який можна знайти ближче до дому, у звичайному повсякденному житті, де люди жили в гармонії з природою.
Констебл непохитно вірив, що сама природа повинна надихати композицію картини, звертаючи особливу увагу на мінливий відтінок світла у пейзажі, вплив плину часу на пори року та те, як природний світ перебуває в постійному стані руху, проголошуючи, що "немає двох однакових днів, і навіть двох годин; також ніколи не було двох однакових листків на дереві з моменту створення всього світу". Манера живопису Констебля відображає його ставлення до навколишнього середовища: він малював вільно та жваво, викликаючи відчуття, що природа — це незмінно мінлива сутність, яку майже ніколи не можна зафіксувати в один чіткий момент. Враження від тієї ж сцени через тиждень, на думку Констебля, було б зовсім іншим.
Констебл вперше відвідав Солсбері в 1811 році, щоб відвідати свого близького друга Джона Фішера, який тоді був єпископом Солсберійським. З картини зрозуміло, що Констебль любив цей куточок Англії. Собор дбайливо змальовано у пасторальній сцені: корови мляво пасуться під літнім сонцем, дерева пишні та зелені. Сам собор, попри монументальний статус архітектурного об'єкту, виглядає привітно, як і вважав сам Констебл. Картина сповнена відчуттям комфорту та близькості, тих самих відчуттів, які нас наповнюють, коли ми повертаємось додому після довгої відсутності.
- Сара Міллс
P.S. Ще одним відомим художником, якого зачарував собор, був Клод Моне. Він створив кілька картин із зображенням Руанського собору, які ви можете побачити тут.