Бонжур, П'єро!

Якщо ви не любите клоунів, не читайте сьогоднішній текст до картини.

П’єро — типовий персонаж пантоміми та commedia dell'arte, що походить від італійської трупи кінця 17 століття, яка виступала в Парижі та відома як Comédie-Italienne. Його персонаж у сучасній масовій культурі — у поезії, художній літературі та образотворчому мистецтві, а також у сценічних творах, творах екрану та концертного залу — це образ сумного клоуна, який сумує за коханням до Коломбіни, яка зазвичай розбиває йому серце і залишає його заради Арлекіна. Визначальною рисою П’єро є його наївність: його часто вважають дурнем, жертвою жартів, але, тим не менш, довірливим персонажом.

В Англії 19 століття П'єро займав помітне місце в малюнках і картинах багатьох художників; різні письменники, такі як Генрі Остін Добсон, Артур Саймонс або Олів Кастанс, хапалися за цей образ в написанні своїх віршів. Етель Райт написала Bonjour, Pierrot! (вітання похмурому клоуну, який безвтішно сидить зі своїм собакою) у 1893 році з більш буржуазним відтінком. Ніщо не може втішити бідолашного П’єро — навіть лоскіт тут здається недоречним.

Хочете відвідати відповідальний цирк? Ласкаво просимо до чудового цирку Дами Лаури Найт!