Pieter Bruegel the Elder
Ми представляємо сьогоднішню картину завдяки Художньо-історичному музею у Відні, де тепер ви можете відвідати першу в світі велику монографію Пітера Брейгеля Старшого. Там представлено близько половини всіх збережених робіт Пітера Брейгеля Старшого. Їх мають побачити всі любителі мистецтва, але якщо у вас не має змоги відвідати Відень, сьогодні ви можете побачити їх у DailyArt! :)
«Селянський танок» Брейгеля — це одна з картин, на яких базується міф про селянина Брейгеля, якому посприяли наступні спостереження Карела ван Мандера, описані в його «Шильдер-Беку» (1604): «Брейгель розважався, спостерігаючи за природою селян — під час їжі, пиття, танців, стрибків, заняттям любов’ю та іншими розвагами». Досі остаточно визначити патрона та оригінальний контекст картини неможливо.
Церковний ярмарок після завершення жнив — на що вказують стебла соломи та горіхова шкаралупа на передньому плані — дають селянам заслужену нагоду для святкування. Дія відбувається в брабантському містечку, на вулиці, яка простягається між корчмою та церквою. Біля шинку на передньому плані зліва встановлюється імпровізований (розкладний?) стіл із простими стравами (хліб, масло, сіль, пиво) та посудом для пиття. Два вінки на даху свідчать про те, що тут подають свіжі напої. Червоні прапори гільдії лучників із зображенням Богородиці та Святого Георгія вказують на привід для свята. Кольорова ксилография на дереві праворуч із пучком квітів унизу є ще одним референсом на християнське походження цього селянського свята. Традиційні мотиви кермісу (ярмарку) мають і ятки навколо церкви, що замикають композицію на задньому плані.
Пара, яка швидким кроком кидається в танок справа, і фігура, що благає з витягнутою рукою зліва, шукаючи їхньої уваги, створюють напружений момент роздратування, який вражаюче характеризує композицію і захоплює глядача її чарами. Цей жвавий знімок у поєднанні з чудово відтвореними головами персонажів, схожими на портрети, як-от голови волинщика та його дружки на передньому плані, пульсуючим ритмом жвавого хороводу та чарівною сценою двох дітей, які обережно танцюють, вирізняють цей шедевр, якому немає рівних за динамізмом і монументальністю. Витончене використання кольору, що визначає простір, веде глядача крізь композицію. Прикладом цього є червоний шланг молодого танцюриста в центрі, ноги якого виблискують з-під рук пари на передньому плані й таким чином закріплюють його позицію в просторі.
P.S. Щоб дізнатися більше про Брейгеля, натисніть сюди, щоб прочитати про його Жниварів.