Stanisław Witkiewicz
Як ви, мабуть, знаєте, ми самі з Польщ,і і любимо час від часу презентувати польське мистецтво. ;) Сьогоднішні картини ми представляємо завдяки Національному музею в Кракові. Насолоджуйтесь! :)
Згідно з принципами реалізму, мета пейзажів Станіслава Віткевича полягала в тому, щоб показати гори об’єктивно, точно, невибагливо. Художник хотів, щоб природа була повністю автономною в його роботах. Прикладом цього підходу є зимовий пейзаж озера Чарни-Став у Татрах під час хуртовини, яка на польському місцевому діалекті називається kurniawa. Вибір такого кута зору, ймовірно, був навіяний японським мистецтвом. Скелясті схили гір контрастують з нерівною гладдю води. Ілюзію динамічного руху посилює сніжний танець, що закриває фонові вершини молочною хмарою. Майже ірраціональне місячне світло створює сильні контрасти світла і тіні. Невелика палітра була обмежена теплими коричневими, чорними, сірими та білими кольорами. Художник використовував фотографії для створення цієї роботи, що призвело до жорсткого, гіперреалістичного моделювання; однак художній опис цього атмосферного явища, ймовірно, був створений на основі ретельних досліджень plein-air. Нестримна стихія хуртовини, що лютує в Татрах, створює — можливо, навіть всупереч задуму художника — тривожну й водночас чарівну романтичну атмосферу.
P.S. Ще одна чудова картина з Національного музею в Кракові — «Жінка, що розчісується» Владислава Слевінського.